26 квітня у 1986 році сталася найбільша техногенно-екологічна катастрофа сучасності — аварія на Чорнобильській АЕС.
26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано, і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся викид потужністю в 300 Хіросім.
Пожежу після вибуху не могли погасити 10 днів, і весь цей час радіоактивні частинки надходили в навколишнє середовище. В радіусі 30-кілометрової зони від станції були евакуйовані понад 115 тисяч чоловік. У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь більше півмільйона людей.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн — Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим — сьомим рівнем небезпеки.
Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення, яке, однак, не містило жодної інформації про масштаби трагедії.
1-го травня 1986 року мільйони людей вийшли на демонстрації, отримуючи небезпечні дози випромінювання радіації. Офіційно про наслідки та небезпеку вибуху влада повідомила лише через два тижні.
- 1 травня 1986 року
Задля запобігання розповсюдження радіації, наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом».
З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт, зведений у 1986 році, поступово руйнувався.
- Будівництво саркофагу
Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч осіб, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.
Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню.
Фото: www.chornobyl.com.ua
29 листопада 2016 року на об’єкт було встановлено арку Нового безпечного «саркофагу». За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.
Та Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків-ліквідаторів. Завдяки їх самопожертві аварія стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.
Багато з учасників ліквідації, на жаль, уже відійшли у вічність. Світла пам’ять усім, хто через хвороби, спричинені радіацією, не дожив до цього дня. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.
Дорогі учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС!
Прийміть сердечну вдячність за ваш самовідданий подвиг і патріотизм!