Людина, яка присвятила своє життя дослідженню історії Нововодолажчини

  • 0
  • 1 407
    Подiлитися:

Подiлитися:

«Діти  часто сприймають події, наприклад, Другої світової війни відірвано від історії свого населеного пункту. А коли розповідаєш, що ось тут, у центрі селища, чи в якійсь його частині (наприклад, у Переліску чи на Гончарні) велися бойові дії, а ось тут воював дідусь вашого однокласника, то учні зовсім по-іншому сприймають історію. Та й інтерес до свого краю з’являється неабиякий», –  розповідає Тетяна Василівна Кобзева, вчителька історії з багаторічним досвідом, дослідниця та краєзнавиця, автор багатьох історичних робіт про Нововодолажчину.

«Інтерес до історії як науки у мене з’явився ще у шкільні роки. Підручники з предмета у застійні часи були занадто політизованими, фактично у школі ми вивчали історію з позиції КПРС. Історія України майже не викладалася. Я вже не говорю про історію рідного населеного пункту. Про це у радянській школі тільки іноді згадували», – говорить Тетяна Василівна.

«Нині увесь свій вільний час я займаюся дослідженням історії Нової Водолаги, населеного пункту, де народилася я, мої діти, де я зростала, навчалася, формувалася як особистість. Історія взагалі та інтерес до історії Нововодолажчини, мені здається, у мені був присутній завжди. Поштовхом до дослідницької роботи стала моя участь у студентському науковому товаристві, керівником якого був викладач філософії О.П. Єфімець. Під його керівництвом я написала дві роботи, які зайняли перші місця серед студентських робіт Харківщини. З цими роботами я представляла Харківський педінститут ім. Г.С. Сковороди на міжнародних конференціях у Києві та Івано-Франківську. Мабуть, це був початок».

«Про історію Нової Водолаги, Нововодолажчини  я написала на сьогодні 3 книги, 2 статті та зняла 4 відеофільми. Свої роботи у секреті не тримаю. Вони всі є у вільному доступі», – ділиться з нами дослідниця.

Дійсно, Тетяна Василівна є авторкою монографії  «Хочу знати правду!?», у якій ідеться про Великий Голод 1932-1933 рр. у Нововодолазькому районі,  збірки архівних документів і матеріалів з історії населеного пункту від заснування до 20-х років ХХ ст. «Нова Водолага. 325 років» та книги «Вогненні роки. Нововодолажчина у Другій світовій війні».

Також краєзнавиця написала статтю про засновника Нової Водолаги  «З історії слобідсько-української козацької старшини. Григорій Донець» та «Освіта Нової Водолаги». 

У творчому доробку Тетяни Василівни є і відеофільми. Перший з них, «Дорогами війни», був створений у 2010 р. і присвячений він нововодолажчанам – учасникам Другої світової війни. Останнім часом з’явилися ще три відеофільми з серії «Нова Водолага моя».

Ознайомитися з роботами Тетяни Василівни можна в її групі «Нова Водолага моя» у Facebook.

Зараз Тетяна Кобзева завершує першу з серії «Знамениті нововодолажчани» книгу. А далі ще багато планів, бо за 20 років дослідницької роботи в архівах України, Білорусії та Росії накопичила достатньо матеріалу ще на декілька книг.

На наше запитання про те, хто їй допомагає, Тетяна Василівна відповіла: «Працюю сама над усіма матеріалами за винятком фінансової складової. У тій частині допомагають мої діти».

Ідеальною робочою обстановкою для дослідниці є – «творчий безлад».

«Ідеальна робоча обстановка — це “безлад” на величезному робочому столі, де знаходяться ноутбук, купа книг, різних матеріалів до майбутніх робіт, спогади різних людей, карти історичні та географічні… Але у цьому безладі я знаходжу потрібне за лічені секунди».

Редакції Водолага Інфо було цікаво дізнатися, звідки Тетяна Василівна черпає натхнення та що їй надає сил. Адже ії діяльність потребує багато часу, зусиль та енергії.

«З особистого надихає родина: дорослі діти, онуки, їх турботи та успіхи. Люблю подорожувати. Є дві звички. Коли їду до Росії, то завжди беру з собою вишиванку й одягаю її, коли відвідую якісь заходи (концерти, вистави, музеї). Чомусь там мені хочеться підкреслити, що я з України.

Коли подорожую Україною, завжди беру з собою дорогий моєму серцю атрибут – український прапор, на якому написана назва найдорожчої для мене місцини у світі – НОВА ВОДОЛАГА».

У вільний час Тетяна Василівна читає, вона із задоволенням поділилася з нами та нашими читачами своєю улюбленою літературою.

«Люблю читати. В основному сучасних авторів, і не тільки українських. Читаю не все, що трапляється, вибірково. Тематика книг є різною, головне, щоб там була закладена якась важлива й актуальна зернина, яка може чомусь навчити. Серед прочитаних цього року книг особливе місце займають «Букова земля» Марії Матіос, «Шантарам» Г.Д. Робертса та «Дервіш і смерть» М. Селімович. Прочитала С. Жадана «Інтернат» та «Anarchy in the UKR», відкрила для себе єврейського письменника Йозефа Рот. Чекають на поличці своєї черги купа книг історичних: про Івана Мазепу, франкомасонів, про Харків 1938 року».

Своєю дослідницькою діяльністю Тетяна Василівна Кобзева зробила неоціненний внесок у розвиток регіональної історії – історії Нововодолажчини. За всю історію району вона є першою і єдиною на сьогодні дослідницею його історії, яка має друковані роботи, відомі не тільки в Україні, а й за її межами. Книги краєзнавиці є у бібліотеках Харкова, Києва, Монреаля, у діаспорах США і Канади.

Тетяна Василівна відома як громадський діяч і волонтер.

Ми пишаємося Вами, Вашим патріотизмом і любов’ю до рідного краю. Зичимо Вам здоров’я та натхнення у Вашій, мабуть, нелегкій, але такій важливій для нас усіх справі.  Ваші історичні дослідження вчать нас по-справжньому любити наш спільний «дім» – Нову Водолагу.

Ми обов’язково будемо слідкувати за майбутніми історичними роботами Тетяни Кобзевої та ділитися ними з нашими читачами.

  • 0
  • 1 407
    Подiлитися:

Залишити коментар

avatar