Її душа – поезія…

  • 0
  • 1 803
    Подiлитися:

Подiлитися:

Не кожен день вдається зустріти людину, яка серцем чиста та відкрита всьому світу … Але в селищі Нова Водолага живе така особистість, душа якої підкорює.

Юлія Ткачова, саме так звуть письменницю, яка встигла підкорити своєю відкритістю редакцію Водолага Інфо та розповісти про себе і про своє життя.

Дитинство Юлі було активним, не дивлячись на те, що вона не могла ходити.

Її завжди оточували і оточують друзі, які не дають вішати ніс не дивлячись ні на що.

«У мене було багато друзів, які збиралися біля мого двору або забирали мене в інше місце до свого гурту. Я була учасником абсолютно всіх ігор! Якщо якийсь елемент не могла зробити, наприклад стрибати, то хтось із дітей робив це за мене.
Зараз моє життя теж наповнене друзями. Саме вони роблять його цікавим, різноманітним і живим. Це люди, які радіють за мене, допомагають мені, підтримують, веселять і надихають мене», – згадує Юля.

Вільний час вона проводить з паперовою книгою в руках, захоплюється малюванням, а естетичне задоволення їй приносять квіти.

«Дуже люблю книги і квіти. Завжди по-дитячому радію, коли на моєму підвіконні квітнуть орхідеї! Шкодую лише, що не можу висаджувати квіти у квітниках, а потім завзято біля них поратися. Ще подобається малювати. Це надзвичайно захоплююче дійство, коли на чистому папері поступово з’являється якийсь пейзаж чи натюрморт. Зараз правда не можу сповна насолоджуватися цим процесом, бо руки не дуже хочуть мене слухатися. (посміхається)
Відпочиваю зазвичай з книгою в руках. Хочу зазначити, що перевагу віддаю паперовій книзі. Коли гортаєш її сторінки і вчитуєшся в них – ти відкриваєш душу автора. В такі моменти дивишся на світ його очима і разом із ним переживаєш написане».

 

«Кожного дня роблю зарядку. Це різні фізичні вправи, які повинні покращити моє здоров’я (я в це вірю). На такі тренування я витрачаю по кілька годин в день. Таким чином жертвую читанням книг чи написанням якогось тексту. Вірші я накопичую в голові, а потім при можливості записую», – розповідає Юлія.

Виявляється наша землячка є членом Національної спілки письменників України. І вже встигла написати та видати особисті книги.

«Я пишу вірші про кохання, про природу, про Бога, про життя… В моїй творчій скарбничці є вже дві видані поетичні книги «Перевтілення» (2014) і «За склом» (2018). Наразі готую третю збірку, з якої хочу подарувати вам свій вірш. Тож ви будете першими його читачами!

*  *  *

А руки – щоб тягнутись до людей,

синичці взимку підсипати проса,

давати і нужденним й тим, що просять, –

чи мусульманин ти, а чи юдей.

Тепло долоні ляже на плече.

Хтось падатиме – підхопити зможу!

Вкажу дорогу і, можливо, Божу,

з добра-любові дотик не пече.

Зараз намагаюся писати щось прозове: якісь невеликі нариси, новелки, роздуми. Але це поки що лише маленькі спроби (посміхається). В 2019 році мене прийняли до Національної спілки письменників України.

Рівно 10 років тому я зрозуміла, що мої вірші повинні йти у світ до людей, а не чемно лежати у шухлядці. Бо коли Бог наділяє людину талантом, його треба розвивати, вдосконалювати і примножувати, а не закопувати і приховувати.

Якби я не стала письменницею, то була б художницею. В якийсь момент за станом здоров’я труд художника мені став непосильним, тому я вирішила, що буду малювати словом. Треба завжди робити те, що можеш і вмієш – це наша місія на землі».

Головна мотивація поетеси – донести свої слова нам, читачам. За її словами, кожен добрий письменник має що сказати світові. І кожному письменнику необхідно, щоб його чули, читали і знали. І Юлія, звісно, теж не є виключенням, тому вона прагне писати гарно, якісно, вдосконалювати і підвищувати свій рівень, щоб бути цікавою людям.

Надихає її життя, а мотивують читачі та їх підтримка.

«Надихаюся я життям. І ідеї беру у нього. Щось почула, побачила якусь світлину, прочитала в книжці цікавий сюжет чи зачепилася за якийсь незвичний образ.
А мотивують, звісно, читачі! Чим більше людей читають твої книги, тим більше хочеться сказати і написати. Письменник не може існувати без читачів. І чим більше у нього читачів, тим він щасливіший та впевненіший у собі».

Як і у всіх письменників у неї є своє табу.

«Я категорично не сприймаю в літературі матюки чи якісь брудні, насильницькі чи розпусні сцени. Для мене література – це храм, де має бути чисто, красиво і урочисто! Література повинна навчати і навертати людину до прекрасного і доброго, а не псувати їй душу», – зауважила письменниця.

До речі, у Юлі є  і свій особливий підхід до творчого процесу.

«В мене творчий процес відбувається так. Я «записую» свій вірш в голові, а потім при можливості набираю його в комп’ютер. Щоб не забути, я час від часу його повторюю, при цьому корегуючи або частково змінюючи. З прозовими речами дещо інакше, але спосіб такий самий. Виношую в голові основну ідею, тему чи сюжет, а потім поступово переношу те все в електронний вигляд».

На щастя, творчої кризи Юля не боїться, у неї ще багато ідей та задумів, які вона планує втілювати надалі.

А якби прямо зараз Юлію Ткачову міг почути весь світ, то її звернення прозвучало б так:

«Читайте книги! Особливо долучайтесь до Біблії. Це допоможе вам більше розуміти. Ви зможете самотужки розібратися і прийняти рішення в різних життєвих ситуаціях. Чи проаналізувати якісь глобальні питання у світі.
Будьмо розумні та здорові!»

На останок нашої з Юлією розмови вона звернулася до молодих письменників-початківців та дала декілька порад.

«Треба постійно вдосконалюватися і творчо рости! Читати класиків і рівнятися на них. Не вважати себе геніальним, а свої твори вершиною літератури. Прислухатися до критики якісних письменників. І бажано мати літературного наставника, який би допомагав і підказував особистий творчий шлях».

Бажаємо Юлі залишатися такою ж світлою та позитивною людиною, нехай муза ніколи її не покидає, а рядки лягають на папір легко і невимушено. 

0 0 голос
Рейтинг статті
  • 0
  • 1 803
    Подiлитися:

guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x